Карта Харківського зоопарку
Харківський зоопарк - державний зоопарк у Харкові. Найстарший на Україні, третій за віком у Російській Імперії, двадцятий у світі. Був відкритий в 1896, для відвідувачів в 1903 році. Перебуває в Нагорному районі, у саду Шевченко.
Історія
До революції
Датою підстави Харківського зоологічного саду прийнято вважати 1896 рік, коли на площі два гектари, орендованої в Університетського саду, була організована виставка свійських тварина й птахів.
Пізніше експозиція поповнювалася дикими тваринами, яких доставляли в Харків жителі околишніх сел. Потім на території виставки була створена "шелководня" і розташувалася пасіка пасічницького суспільства.
В 1906 році, як повідомляли "Харківські губернські відомості", закінчилося спорудження й устаткування головного корпуса акваріума, улаштованого в Університетському саду (на території, займаної пташником).
В 1911 році Південно-Російське Суспільство акліматизації вирішило влаштувати в Харкові зоосад, подібний московському. На засоби Суспільства були побудовані зимові приміщення й літні вольєри, закупалися дикі тварини й птахи, частина яких прибула із заповідника Аскания- Нова.
До революції зоопарк утримувався на гроші Суспільства акліматизації й Харківської міської думи. Але виділюваних грошей катастрофічно не вистачало.
Члени Суспільства акліматизації із через газету "Південний край" до громадськості із проханням пожертвувати зоосаду хоча б по п'яти рублів з людини, обіцяючи оголосити благодійника довічним членом Суспільства.
При Радянській владі
Під час громадянської війни зоосад був розорений.
В 1921 році зоосад почали відновлювати - ремонтувалися будівлі й вольєри, висаджувалися декоративні, медоносні, лікарські, технічні рослини, відновлювалася експозиція тварин.
У травні 1922 року столичний Харківський зоо-, уже -парк, був знову відкритий для відвідувачів. Вхідний квиток коштував сто тисяч рублів за курсом весни 1922 року. Всі виручені гроші йшли на поповнення й розширення колекції й благоустрій зоопарку.
ДО 1930- м років територія зоопарку становила 22 гектара, як і зараз.
В 1928 році з Німеччини в Харків прибув цілий ешелон із тваринами, серед яких були лев, леопард, лама, кенгуру, мангусти, мавпи, папуги, белощекие казарки й багато хто інші.
Із Закавказзя доставили лебедів, пеліканів і ще біля ста видів водоплавного птаха.
У яру побудували ставок площею 2400 квадратних метрів для гусаків, лебедів, фламінго й іншої водоплавний живності.
В 1930- х у зоопарку побудували "гірську вольєру" - озеленена ділянка зі штучними гірками, де в умовах, найбільш наближених до природних, жили тури, джейрани, муфлони.
Були побудовані слоновник, мавпятник, пташник, загони для копитних.
Перед війною в зоопарку налічувалося понад п'ять тисяч тварин. C 1920- х до 1942 беззмінним директором зоопарку був Н. П. Эвальд.
Велика Вітчизняна війна
Німецькі війська захопили Харків 23-24 жовтня 1941 року.
Тварини сильно страждали від бомбувань, від голоду, а перед вступом фашистів у місто були відкриті деякі вольєри.
Директори зоопарку Миколи Петровича Эвальда викликали до представника керування заповідниками, зоопарками й зоосадами Раднаркому України й запропонували залишитися в окупованому Харкові, щоб спробувати зберегти тварин. Эвальд погодився, попросивши, щоб зоопарку на якийсь час дали деякий запас кормів.
Із грудня 1941 зоопарковые мавпи жили в зруйнованому будинку Госпрома. Три макаки- резусу чимсь харчувалися й не попадалися на очі німцям майже два роки, і єдині з мавп пережили окупацію. - [1]
У листопаді- грудні 1941 року на вулиці Сумської в під'їзді багатоповерхового житлового будинку, тримаючи голову між сходовими прольотами, намагався грітися в неопалюваному будинку зоопарковый жираф, якого жителі, самі голодні, годували чим могли. Згодом жирафа застрелив німецький солдат.
На 1 січня 1942 року в зоопарку залишалися лами, гієни, бурі й білі ведмеді, динго, морські свинки, дикі кабани, нанду, эму, папуги, фазани золотий і кавказький, олені, лані, верблюди, зебу, поні, осли, канарки, кролики й кури, яких розводили на продаж.
1 травня 1942 року, з поліпшенням положення на фронті для німців, зоопарк був відкритий для відвідувачів і користувався великою популярністю в населення: вхідний квиток коштував дешево, по неділях грав оркестр і навіть залишалися живі білі ведмеді.
Частина тварин, що залишилися, німці в середині серпня 1943 року, після своєї поразки під Бєлгородом, застрелили, як на полюванні. Частина тварин загинула від голоду, оскільки їх не годували.
Крім зникнення фауни, німці завдали величезної шкоди будівлям зоопарку.
На момент звільнення, 23 серпня 1943 року, у зоопарку уцелело: чотири ведмеді, п'ять мавп і один вовк. Загинуло більше п'яти тисяч особин тварин.
Післявоєнне відновлення
Після звільнення Харкова в 1943 році відновлювався зоопарк практично на порожнім місці.
На п'ятий день після звільнення , 28 серпня 1943 виданий наказ № 1: "На підставі постанови виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих зоопарк уважати відкритим з 29 серпня 1943 року."
Після відновлення капітальних будов і вольєрів був побудований двоповерховий з акваріум, на першому поверсі якого влаштували антилопник.
Були побудовані зимові капітальні приміщення для більших тварин: левів, бегемотів, слонів.
У зоопарку й парку Шевченко заново посадили десятки тисяч дерев і чагарників, побудували чотири декоративних басейни для водоплавних птахів і літній басейн для "золотих з".
Кінець радянського періоду
У Радянському Союзі держава в 1980- х роках щорічно виділяло з бюджету сотні тисяч рублів на зміст зоопарку й покупку нових тварин, і наприкінці 1980- х зоопарк зайняв провідне місце в УРСР.
В 1986 році Харківський зоопарк передбачалося сильно розширити. У перспективних планах розвитку Харкова й генплані міста зоопарку виділялися більші по площі території - 120 га - у районі Лісопарку, між селищем Жуковського й окружною дорогою, праворуч від Білгородського шосе. Вартість постойки нового зоопарку оцінювалася в 70 мільйонів радянських рублів.
Але наступили часи "реформ", у результаті яких на початку 1990- х у багато разів знизилася кількість відвідувачів (у благополучному 1990 році їх було півтора мільйона, з яких половина дітей), потім виникли проблеми з фінансуванням і харчуванням тварин, і їхнє число трохи зменшилося.
Про розширення зоопарку мова вже не йшла.
Наукова й природоохоронна діяльність
У зоопарку зберігаються й вивчаються представники дикої фауни всіх континентів Землі. Крім того, Харківський зоопарк є культосвітньою установою. У ньому проводяться екскурсії для дітей і дорослих, лекції, даються консультації з питань охорони тваринного миру й природи взагалі. Проводяться лекції й покази тварин у дитячих садках.
Заповідник
В 1983 році зоопарк оголошений заповідником республіканського значення (УРСР).
В 1992 році відповідно до Закону України зоопарк одержав статус заповідної території загальнодержавного значення й увійшов до складу природно-заповідного фонду України.
Тварини із Червоної книги
Дев'ятнадцять тварин із Червоної книги живуть у Харківському зоопарку. Це миссисипский алігатор, кубинський крокодил, тигри індійський і суматринский, ягуар, чорна з, кінь Пржевальська, шимпанзе, темний тигровий пітон, азіатський слон і інші.
Цією твариною в зоопарку створили по можливості особливо комфортні умови проживання й підібрали спеціальні раціони харчування. Частина із цих рідких видів продовжує розмножуватися в неволі.
Вольєр малят і контактна площадка
Навесні найбільше глядачів збирається у відкритого вольєра, де якийсь час разом живуть самі маленькі дитинчата, але різних видів. Коштуючи в бар'єра, діти й дорослі можуть годинниками спостерігати, як борються один з одним ведмежата, ганяються за левенятами щенята собаки динго, ховаються за огорожу від своїх небезпечних сусідів цапенята, буцаються маленький кабанчик і більший водяний пацюк, і все возяться, бігають, ричать і стрибають.
На контактній площадці безпечних тварин можна гладити й годувати спеціальним кормом, що відразу продається.
Кількість тварин
1927 рік: 1046 тварин 234 видів
1940 рік, перед війною: понад п'ять тисяч тварин
1942 рік, початок окупації: 115 видів звірів і птахів і 23 виду риб
1943 рік, 23 серпня, у момент звільнення: менш 150 тварин, з них більш-менш великих десять (чотири ведмеді, п'ять мавп і один вовк). Знищено п'ять тисяч тварин
1986 рік: 7350 тварин 397 видів
2005 рік: 7133 тварин 367 видів
2006 рік: 7764 особини 388 видів, з них 139 видів риб, 4 види амфібій, 127 видів птахів, 76 видів ссавців.
Кількість відвідувачів зоопарку
Ураховуються дорослі відвідувачі без пільг. Діти до п'яти ( раніше-семи) років у зоопарк проходять безкоштовно.
1927 рік: 310 тисяч чоловік
1942 рік (окупація): з 1 травня по 14 липня - 53 тисячі чоловік (окупаційна газета "Наша Україна" від 15.07.1942); таким чином, за рік явно більше ста тисяч чоловік
1986: мільйон 300 тисяч чоловік, з них близько 600 тисяч дітей
1990 рік: мільйон чотириста п'ятдесят тисяч чоловік, з них половина дітей
2003: 323 тисячі чоловік
2004: рівно 400 тисяч чоловік
2005: 369 тисяч чоловік
Плата за вхід у зоопарк
1906 рік - п'ять царських копійок зразка 1897 року
травень 1922 року - 100 тисяч рублів совзнаками зразка 1919 року
літо 1942, окупація - 1-3 радянських рубля 1937 року (0.3 рейхсмарки). Квиток на футбол в окупованому Харкові коштував в 1942 три-п'ять рублів
1970-е - 1980- е - двадцять радянських копійок зразка 1961 року (27 американських центів) дорослі, десять копійок діти
1994 - сорок тисяч українських купонів зразка 1992 року (п'ятдесят американських центів).
2007 - десять гривень зразка 1996 року (два долари) дорослі, п'ять гривень (один долар) діти
Директори зоопарку
Эвальд, Микола Петрович, що був царський і гетьманський (1918) офіцер з Ахтирки - 1924-1942.
Бурда, Андрій Тимофійович, комиссованный по пораненню військовий моряк - з 1943 по ?.. рік
Шабалтас, Н. Д. - 1960- е - 1970- е роки
Деякі факти
Харківський зоопарк - третій за часом відкриття зоосад Російської Імперії й двадцятий вмире.
Перший слон у зоопарку з'явився в 1925 році. Це був перший слон у зоопарках Радянської України
За підсумками 1942 року зоопарк приніс окупаційній Харківській міській управі прибуток:
від продажу вхідних квитків - 240 тис. рублів,
від реалізації курей - 20 тис. рублів,
дохід зоомагазину - 100 тис. рублів,
за оренду буфетів і кіосків - 40 тис. рублів
Комісією (1945 рік) установлено, що фашисти знищили наступних тварин: левів - 9, єнотів уссурійських (енотовидных собак) - 6, ведмідь білий - 1, ведмедів бурих - 2, слонів дорослих - 2, леопард - 1, тигр уссурійський - 1, мавп - 26, свиней домашніх - 12, соболів - 2, крокодилів - 5, зебра - 1, верблюдів - 4, антилопа - 1, лама - 1, оленів - 17, ланей плямистих - 19, буйволів - 3, ослів - 2, орлів - 2, поні - 5, коней - 17, утік диких - 280, гусаків домашніх - 287. Усього вартість зруйнованих будинків склала 202 тис. руб.; загиблих тварин - 233060 руб.; акваріумних риб - 5880 руб.
20 липня 2002 року із зоопарку украли молоду пятимесячную левицю Вету. Злодії розпиляли замок у клітці, випустили її на територію й довго неї ловили. Грабіжники, імовірно, мали намір украсти дитинчати леопарда, але розлютована мати не підпустила їх до маляти.
Зараз у зоопарку живуть два слони: аазиатская слониха Тенди, що народилася в Одеському зоопарку 19 липня 1998,
і азіатський слон Аун Нейн Лий, що народився природним шляхом 9 листопада 1997 в Эмменском зоопарку, Голландія.