ШТУРМАН GPS Навігаційні системи. Все для чоловіків та автомобілістів.

У нашому магазині Ви нейдете все необхідне для підключення і використання системи супутникової навігації (GPS) в Україні, Харкові і інших регіонах. Ми запропонуємо Вам кращі ціни, широкий асортимент, а також високий і якісний сервіс. GPS навігатори. Набувайте навігаторів лише із знаком ЯКОСТІ!
Знак якості гарантує Вам: 100% працездатність навігатора, найсвіжіші карти, безкоштовне оновлення карт і ПО, точне визначення координат, гарантію і повний сервіс.

Cпутниковая система навігації (GPS) дозволяє визначати Ваше місцерозташування з точністю до 3-х метрів в будь-якій точці земної кулі. GPS працює і на території України. Завдяки нашим GPS картам Ви отримуєте високоякісний сервіс для супутникової навігації, з можливістю визначення розташування по карті, автоматичного стеження, пошуку населених пунктів і адрес в місті, автоматичесукю прокладку маршруту, голосові підказки про повороти (електронний штурман).

У нас Ви знайдете GPS навігатори і карти міст України: Киева, Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Луцька, Львова, Миколаєва, Одеси, Полтави, Севастополя, Сімферополя, Херсона, Хмельницького, Черкас, Ужгороду, Рівно, Івано-Франківська, Кіровограда, Житомира, Чернівців, Луганська, Сум, Чернігова, Ялти і інших міст. А також карти Росії і Європи.

Использование системи GPS абсолютно безкоштовно! Все, що Вам необхідне, це придбати необхідне устаткування (наприклад, автомобільний навігатор) і карти міст, що цікавлять Вас. Це все доступно в наших навігаційних комплектах.

Як працює GPS?

GPS - це абревіатура загальноприйнятої назви глобальної навігаційної системи визначення місця розташування, Global Positioning System. Таких систем, що діють, в світі доки дві - російська ГЛОНАСС і американська Navstar, яку частенько називають просто GPS. Незабаром свою систему глобального позиціювання планує запустити і Європа.

Кожна з таких систем включає угрупування низькоорбітальних навігаційних супутників, наземні засоби стеження і управління і найрізноманітніші приймаючі прилади для визначення координат. Основний принцип системи - визначення місця розташування шляхом виміру відстаней до об'єкту від крапок з відомими координатами - супутників. Відстань обчислюється за часом затримки поширення сигналу посилки від супутника до приймача. Тобто для визначення тривимірних координат приладу потрібно знати положення трьох супутників. На ділі використовуються свідчення з чотирьох - для усунення погрішності, викликаною різницею між годинником супутника і приймача.

На сьогоднішній день повністю функціональною є лише американська система глобального позиціювання Navstar. Вона включає 28 штучних супутників (для повного покриття всієї Землі вистачає 24).

Як система GPS влаштована і працює

Розробки концепції NAVSTAR GPS (NAVigation Satellite Timing And Ranging Global Positioning System) почалися 1973 р. Найсучасніші на той момент радіонавігаційні системи (РНС), наземні LORAN-C і Omega і супутникова (СНС) Transit перестали задовольняти вимогам військових відносно точності, всепогодности, цілодобової роботи і зони обхвату. У лютому 1978 р. був запущений перший експериментальний супутник GPS. Про цивільне вживання GPS широко заговорили в 1983 р. після катастрофи південнокорейського авіалайнера, збитого над Курильськими островами. Президент Рейган проголосив, що система GPS повинна стати доступною кожному.

Система GPS надає два види послуг: SPS - стандартній точності (для цивільних користувачів) і PPS - високій точності (для військових). При розробці системи, точність SPS в 100 м вважалася достатньою для цивільних цілей. У міру випробувань виявилось, що підсистема SPS точніша, ніж передбачалося. Для збереження переваги високої точності для військових, з березня 1990 р. був введений режим "ограничения доступа" SA (Selective Availability), що штучно знижує точність цивільного GPS.

Бойове хрещення система отримала в ході операції "Буря у пустыне". На той час ще не було запущено досить супутників. Потрібно було маневрувати такими, що є, для забезпечення цілодобового покриття зони бойових дій. Цікаво, що у вересні 1989 р. фірма "MAGELLAN SYSTEMS CORP." Випустила приймач GPS -"NAV-1000M" - для вживання військових цілях, і була вибрана 10 країнами-членами НАТО як постачальник приймачів. Більше 3000 приймачів типа "NAV-1000M" разом з іншими використовувалися США і Силами Коаліції під час війни в Персидській затоці. Сухопутні підрозділи і морська піхота були тоді, в основному, укомплектовані ношеними одноканальними приймачами, аналогічними цивільним, і не здатними приймати сигнали високої точності. Було вирішено відключити на час бойових дій режим SA, що давало можливість користування високою точністю також і противникові.

До середини 1993 р. на орбітах знаходилися вже 24 супутники, досить для безперервної навігації в будь-якій точці Землі. Про остаточне введення системи в експлуатацію оголосили лише в липні 1995 р.

У 1996 р. Президент клінтон підтвердив, що система, що працює на гроші американських платників податків, і в наступному столітті надаватиме свої послуги цивільним користувачам у всьому світі. Оголошено, що до 2006 р. режим "ограничения доступа" буде усунений. Президент США зберігає за собою право знижувати точність сигналів GPS в разі загрози національній безпеці.

Система GPS складається з трьох частин: космічною, наземною і призначеного для користувача устаткування.

Космічна частина - це 24 супутники, що обертаються по 6 орбітам. Нахил орбіт до земного екватора - 55 град., кут між площинами орбіт - 60 град. Висота орбіт 20180 км., період звернення - 12 ч. Потужність супутникового передавача 50 Вт. З тим, що вводить до ладу вдосконалених супутників, часті втрати сигналів залишилися у минулому. Супутники GPS здатні, пересуваючись заповнювати проломи в системі (якщо один з них вийшов з буд). Важливим елементом супутника є атомний годинник, рубідієвий і цезієвий, по чотири на кожному. Супутники ідентифікуються номером PRN (Pseudo Random Number), який відображується на приймачі GPS.

Наземна частина GPS складається з 4 станцій стеження, розташованих на тропічних островах. Вони відстежують видимі супутники і передають дані на Головну станцію (MCS) управління і контролю на авіабазі в Колорадо-Спрінгс для обробки на складних комп'ютерних програмних моделях. Ці набори даних називаються ефемеридами. Через наземні станції дані передаються назад на супутники, а потім супутник передає їх приймачам GPS.

Як приймач GPS визначає своє положення?

Система GPS використовує спосіб визначення по дальності до орієнтирів-супутників, визначуваній за допомогою псевдовипадкової коди. Для цього приймач генерує свій внутрішній код в той же самий час, аби він точно дублював код супутника. Приймач порівнює різницю в часі між прийомом відповідної частини супутникової коди з такою ж частиною своєї коди. Знаючи зрушення за часом і швидкість поширення радіохвиль, приймач отримує відстань до супутника, звану псевдодальністю, і по двох відстанях може визначити своє точне положення. Чому "псевдо"? Проблема в тому, аби переконатися, що псевдовипадкові коди приймача і супутника згенерували одночасно. З боку супутника тут складності немає. Годинник супутника дуже точний і коректуються по сигналах із Землі. Годинник приймача менш точний, крім того, затримки поширення сигналу в іоносфері, тропосфері і так далі створюють сумарну помилку. Для її виправлення GPS використовує вимір дальності від третього супутника.

При визначенні двомірних координат по двох колах рівних відстаней приймач "не знает", чи знаходиться він насправді на них чи ні. Наприклад, якщо годинник приймача відстає, дійсна позиція буде ближча, але в кожному випадку пропорційно ближче до кожного з супутників. Вводячи лінію положення від 3-го супутника, ми можемо отримати однозначний результат. Приймач GPS має програму, яка бере інформацію для трьох ліній положення і вирішує її алгебра. Ці обчислення дають вирішення трьох рівнянь для трьох невідомих: довготи, широти і помилки годинника. Ось чому для визначення двомірних координат необхідно як мінімум 3 супутники, 4 - для тривимірних